1.
Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану
дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми
.
2.
Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання.
Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати
неприязнь до неї інших учнів .
3.
Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда".
Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі
друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження
унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
4.
Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано
сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей
1.
Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність,
важливість тощо.
2.
Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3.
Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує
дослідницькі завдання.
4. Вчи
дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.
5.
Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не
вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є
багатоваріативні способи.
7.
Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки
клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Вчи
дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9.
Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити.
Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього
терпимість і впевненість.
10.
Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй
страх у талановитих дітей.
12.
Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які
можуть захоплювати.
13.
Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування,
уяви.
14.
Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень
з'являється в такий момент.
15.
Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16.
Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчи
доводити починання до логічного завершення.
18.
Впливай особистим прикладом.
19. Під
час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної
складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20.
Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та
ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране
рішення.
21.
Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових
заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під
час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з
використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23.
Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах,
змаганнях, виставках.
24.
Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу,
пошук.
25.
Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел,
який треба запалити" (К.Д.Ушинський).
Якості, якими має
володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми
1. Бути доброзичливим і
чуйним.
2. Розбиратися в
особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та
інтереси.
3. Мати високий рівень
інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло
інтересів.
5. Бути готовим до
виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих
дітей.
6. Мати педагогічну і
спеціальну освіту.
7. Володіти почуттям
гумору.
8. Мати живий та
активний характер.
9. Виявляти гнучкість,
бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання.
10. Мати творчий,
можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим
і наполегливим.
12. Володіти емоційною
стабільністю.
13. Уміти
переконувати.
14. Мати схильність до
самоаналізу.
1. Психофізіологічний
аспект:
· фізичний розвиток;
· здоров'я;
· тип нервової
системи;
· рухомість нервових
процесів;
· загальний розумовий
розвиток.
2. Пізнавальний аспект:
· інтелектуальне
сприйняття;
· концентрація
уваги:
а) самостійність мислення;
б) спритність, швидкість
міркувань;
в) вдумливість, ґрунтовність
осмислення;
г) критичність та гнучкість
мислення;
д) узагальненість
мислення;
е) швидкість та міцність
засвоєння знань;
є) володіння операціями,
прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація,
класифікація, абстрагування);
· інтелектуально-творчі
якості мислення:
а) креативність;
б) інтуїція,
в) творче уявлення;
г) дивергентність;
д) оригінальність;
е) асоціативність;
є) інтелектуальна
активність.
3. Мотиваційний аспект:
· потреба в
самоактуалізації;
· необхідність у
творчості;
· інтелектуальна
необхідність;
· пізнавальна
спрямованість:
· мотив досягнення;
· потреба в
лідерстві.
4. Аспект стосунків:
· спеціальні здібності;
· незалежність
особистості;
· вольові якості;
· комунікативні
якості;
· організаційні
якості;
· якості
вихованості.
5. Взаємодія у сім'ї,
матеріально-побутові умови.
Тест
визначення ступеня сформованості творчих здібностей
Для визначення
рівня сформованості творчих здібностей потрібно уважно прочитати наведені нижче
пункти і проти кожного з них поставити слово "так", якщо твердження
збігається з думкою про себе, або "ні", якщо не збігається.
№ п/п
|
Твердження
|
Так
|
Ні
|
1.
|
Як правило, я легко пристосовуюсь до людей, ідей і умов
|
||
2.
|
Мені подобається розв'язувати типові, стандартні задачі
|
||
3.
|
Мені здається, що я з більшим бажанням створював би чи
конструював нове, ніж поліпшував чи удосконалював старе
|
||
4.
|
У більшості випадків я дію самостійно, без допомоги та
підказок друзів чи старших
|
||
5.
|
Звичайно я обачливий, коли маю справу з колективом
|
||
6.
|
Ніколи не намагаюся змінити взаємостосунки з
товаришами
|
||
7.
|
Нерідко я стримувався від висування ідей, пропозицій,
хоча мав їх
|
||
8.
|
Мені часто вдається знайти нестандартні, оригінальні
розв'язки задач
|
||
9.
|
Мені подобається, коли відбувається швидка зміна різних
видів діяльності
|
||
10.
|
Для мене характерне прагнення реалізувати одночасно
кілька ідей, вирішувати разом кілька проблем
|
||
11.
|
Нерідко я вступаю в суперечку з ровесниками або
старшими
|
||
12.
|
Як правило, я легко згоджуюсь і підкоряюсь колективній
думці
|
||
13.
|
У мене часто виникають оригінальні ідеї
|
||
14.
|
Мені подобається виконувати роботу за розробленим
планом, схемою, інструкцією
|
||
15.
|
Я завжди охоче поширюю, пропагую нові ідеї
|
||
16.
|
Я буду виконувати роботу по-новому, хоча знаю, що мене
можуть не зрозуміти товариші, старші
|
||
17.
|
Я звичайно працюю без суттєвих змін, відхилень від
рекомендацій, що дають учителі, батьки
|
||
18.
|
Мені нерідко доводилось виправдовувати свої дії
інструкціями, правилами, рекомендаціями, авторитетами
|
||
19.
|
Мені подобається виконувати завдання дослідницького
характеру
|
||
20.
|
Я завжди відстоюю свою точку зору
|
Інструкція
з обробки даних анкетування: номери запитань анкети записуються у
вигляді двох стовпчиків
У першому
стовпчику за кожну відповідь "так" ставиться два бали, у другому 2
бали ставляться за відповідь "ні". Результати додаються. Ступінь
сформованості творчих здібностей визначається так:
3
1
11 12
5
2
13 14
8
4
15 17
9
6
16 18
10
7
19 20
Якщо набрано
від
40 до 32 балів,
то цей рівень дуже високий,
32-26 -
високий,
26-12 -
середній,
2-6 -
низький,
6-0 - дуже
низький.
Тест
"Не проґав
вундеркінда"
Кожна дитина має свої,
лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому обов'язок
батьків - виявити та розвинути приховані здібності та задатки. У цьому може
допомогти такий тест.
1. Ваша дитина навчилася
рано, до шестирічного віку читати:
· самостійно - 7
балів;
· за допомогою когось -
5 балів.
2. Читає багато книг,
причому досить швидко - 2 бали.
3. Сама або за допомогою
когось зацікавилася словниками та енциклопедіями - 2 бали.
4. Легко навчилася
читати, але відчуває труднощі під час читання - 1 бал.
5. Займається, за
звичай, за зачиненими дверима, а друзів має старших за себе - 2 бали.
6. Розмовляє зі старшими
на рівних - 2 бали.
7. Ставить багато різних
каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут - 2 бали.
8. Має готові відповіді
навіть на несподівані запитання - 1 бал.
9. Іноді неуважна, але
завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму,
телепередачі чи спостереження за чим-небудь) - 2 бали.
10. Із задоволенням
вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам - 1
бал.
11. Одноманітні справи
(миття посуду, легкі навчальні вправи, які не потребують особливих зусиль)
викликають нудьгу - 1 бал.
12. Чутлива до
несправедливості, навіть якщо це не стосується її особисто - 2
бали.
13. Має багатий
словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни - 2
бали.
14. Любить складні ігри
( шахи та ін.), які вимагають кмітливості - 1 бал.
15. У ранньому віці
цікавиться тим, що вивчають старшокласники - 1 бал.
16. Любить різні
заняття, причому хоче робити все самостійно - 2 бали.
17. Її цікавить Всесвіт,
вона цікавиться питаннями давньої історії - 2 бали.
18. У школі навчається
без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з багатьох
питань - 2 бали.
19. Має розвинуте
почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу і в
усьому знаходить гармонію - 2 бали.
Ось і весь тест вашого
"вундеркінда", якщо він таким є. А це залежить від того, скільки
балів він отримає під час підрахунку. Потрібно врахувати, що об'єктивність
тестування залежить від чітких відповідей на запитання.
Якщо ви набрали від 10
до 13 - це свідчить про те, що ваша дитина має певні здібності, а тому вам
необхідно потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати
розвиток її здібностей.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації роботи з обдарованими дітьми школи І
ступеня
Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти,
Як дітям віддаси усе найкраще,
То й сам сягнеш нової висоти.
П. Сингаївський
Розбудова
державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася
нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально,
творчо і духовно розвинених громадянах.
Кожна
дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя,
знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої
праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей -
стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей
людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
У
результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості
обдарованих дітей:
§
часто "перескакують" через
послідовні етапи свого розвитку;
§
у них чудова пам'ять, яка базується на
ранньому мовленні;
§
рано починають класифікувати
інформацію, що надходить до них;
§
із задоволенням захоплюються
колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний
порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах;
§
мають великий словниковий запас, із
задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
§
можуть займатися кількома справами
одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються навколо
них;
§
дуже допитливі, активно досліджують
навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх досліджень;
§
можуть тривалий час концентрувати свою
увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" у своє заняття,
якщо воно їм цікаве;
§
мають розвинене почуття гумору;
§
постійно намагаються вирішувати
проблеми, які їм поки що не під силу;
§
відрізняються різноманітністю
інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
§
часто роздратовують ровесників звичкою
поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
§
їм бракує емоційного балансу, вони
часто нетерплячі та поривчасті.
Н. С.
Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: учні з ранньою розумовою
реалізацією; учні з прискореним розумовим розвитком; учні з окремими ознаками
нестандартних здібностей.
Розвиток
творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний
нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячої
обдарованості.
Для
оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту практичні
психологи повинні використовувати різні психодіагностичні методи, що
доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною.
Існує
багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з
креативністю її мислення.
Зокрема:
§
Методика Векслера допоможе визначити
рівень інтелектуальних здібностей.
§
Методика Кетелла допоможе оцінити
інтелектуальні можливості дитини.
§
Методика Айзенка допоможе визначити
рівень інтелекту.
§
Методика "Неіснуюча тварина"
допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність
мислення, емоційний стан.
§
Методика "Прогресивні матриці
Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.
§
Анкета з визначення здібностей учнів за
методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе визначити на основі
співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості даної
особистості.
Виявлення
обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес. Обдарована дитина сама
собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний,
результативний.
Як же
розвивати творчі здібності молодших школярів?
"Учень...
це не посудина, яку потрібно наповнити,
а факел, якщо
треба запалити"
К.Д. Ушинський
§
Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх
зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.
§
Стимулювати і підтримувати ініціативу
учнів, самостійність.
§
Створювати проблемні ситуації, що
вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
§
Розвивати критичне сприйняття
дійсності.
§
Вчити доводити починання до логічного
завершення.
§
Надавати можливість виконувати більше
навчальних завдань з обов'язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути
витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути
перевантаження).
§
Використовувати творчу діяльність
вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять,
свят.
§
Під час опрацювання програмового
матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних
завдань, створювати розвиваючі ситуації.
§
Активно залучати до участі в районних,
обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
§
Впливати особистим прикладом.
§
Пам'ятати, що "своєчасно знайти,
виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно
розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер найголовнішим у
системі навчально-виховного процесу" (В.О. Сухомлинський).
Мета
навчання учнів 1-4 класів - забезпечити умови для інтелектуального,
соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання
громадянина-патріота, а також забезпечити базову освіту та підготовку до
успішного навчання в школі ІІ та ІІІ ступенів.
Удосконалити
навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні,
міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:
§
олімпіади з базових дисциплін; ·
олімпіади з творчого мислення;
§
олімпіади з кмітливості та логічного
мислення;
§
конкурси;
§
конкурси знавців математики та
логічного мислення;
§
інтелектуальні ігри:
"Ланцюжок", "Так чи Ні", "КВК",
"Ерудит", "Поле чудес", "Брейн-ринг",
"Перший мільйон", "Щасливий випадок", "Бізнес",
"Інтелектуальний хокей", "Вікторина", Рольова гра",
Дотепник", "Що? Де? Коли?", "Колесо фортуни", "О,
щасливчик", "Зоряний час", "LG-Еврика",
"Найрозумніший"...
Елементи
змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення,
залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси, кросворди, учні
поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам'яті,
уваги, кмітливості, учні вчаться:
-
самостійно працювати з літературою;
-
аналізувати та систематизувати отримані дані;
-
робити висновки.
Отже,
при плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік
орієнтованих заходів:
1.
Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів
діяльності.
2.
Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої
обдарованості.
3.
Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення
майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.
4.
Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення
та розвиток обдарованих дітей молодшого шкільного віку.
5.
Організація постійно діючого консультпункту для вчителів початкових класів із
залученням науковців, лікарів, психологів, методистів районних (міських)
відділів освіти.
6.
Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні
звання "вчитель-методист", "старший вчитель".
7.
Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.
8.
Організація і проведення шкільних, районних (міських), олімпіад із базових
дисциплін / українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво, з
курсу "Я і Україна"/.
9.
Формування груп для індивідуального сумісного навчання обдарованих дітей на
базі однієї паралелі (3-4 кл.) з урахуванням рівня здібностей та сфери
обдарованості, запитів кожної дитини.
10.
Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які
працюють з обдарованими дітьми.
11.
Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з
обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях.
12.
Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих
конкурсах.
13.
Здійснення моніторингу стану здоров'я обдарованих дітей.
14.
Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів,
які працюють з ними.
15.
Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших
напрямів роботи на засіданнях шкільних, районних (міських) методичних об'єднань
учителів, педагогічних радах, нарадах при директору.
Література
1.
Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини
в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. - 2000. - №5. -
С.8-13.
2. Балл
Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у
навчально-виховній роботі // Психологія. - К.: Дніпро, 1992. - Вип.32.
3.
Барко В., Панок В., Лазаревський С. Психолого-педагогічна діагностика творчого
потенціалу особистості учня в навально-виховному процесі: Методичні
рекомендації. - Тернопіль, 2000. - 85 с.
4. Барко
В., Тютюнников А. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 19991. -
С.79.
5.
Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. -
Харків, 2005. - 110 с.
6.
Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони
розумно-організованого сімейного виховання школярів) // Завуч. - 2004. - №22. -
С.47-53.
7.
Інтелектуальні ігри в початковій школі // Упоряд. Ю.Є. Бардакова. - Х.: Вид.
група "Основа", 2005. - 192 с.
8.
Універсальні інтелектуальні ігри. Педагогічна академія пані Софії. // Упоряд.
Ю.Є. Баракова. - Х.: Вид. Група "Основа", 2005. - 32 с.
9.
Серапулова Є. Виховання обдарованої дитини // Початкова школа. - 2000. - №2. -
С.3-5.
10.
Сігітов О. Навчання і виховання обдарованих дітей // Початкова школа. - 1993. -
№10.
11.
Теличко Н.В. Американський досвід роботи з обдарованими дітьми можна
використати в Україні // Обдарована дитина. - 2005. - №10. - С.27-35.
12.
Хохліна О. Методика формування загальних інтелектуальних здібностей дитини //
Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №6. - С.23-25; №7. -
С.31-35.
13.
Чернишова Д. Організація роботи з обдарованими учнями // Обдарована дитина. -
2001. - №7. - С.4-7.
ТО ЩО Ж ТАКЕ "ОБДАРОВАНІСТЬ"?
(Калейдоскоп тлумачень)
* * *
Обдарований - який має великі природні здібності;
здібний, талановитий. Здібність - природний нахил до чого-небудь; обдарування;
талант.
(Великий тлумачний словник сучасної
української мови, 2002 р.)
* * *
Обдарованість - комплекс задатків і здібностей, які
за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному
виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми.
(Л.Липова)
* * *
Обдарованість - якісно своєрідне сполучення
здібностей, від якого залежить імовірність більшого чи меншого успіху під час
виконання тієї чи іншої діяльності.
(Б.Тєплов)
* * *
Обдарованість - специфічне поєднання здібностей
високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати певну
діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього
рівня".
(Б.Чижевський)
* * *
Обдарованість - поєднання трьох компонентів:
мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і
креативності.
(Дж.Рензуллі)
* * *
Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей
людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик.
(Л.Слободянюк)
* * *
Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і
спеціальних здібностей.
(В.Чудновський, В.Юркевич)
* * *
Обдарованими ми вважаємо наших дітей і підлітків,
рівень інтелекта яких і мотивація, що склалася, дозволяє їм досягти в
майбутньому високих професійних і творчих досягнень.
(Т.Хромова)
* * *
Обдарованими називають тих, хто показує гарні
результати або високий рівень здібностей в одній чи декількох галузях діяльності:
загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення,
здібності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні
здібності.
(Мануела Да Сільва)
* * *
Обдарованість - це працелюбство.
(Н.Лейтес)
* * *
Обдарованість - це набір здібностей, здатність до
видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської
діяльності.
(Н.Лейтес)
* * *
Обдарованість - системно-особистісне утворення,
зумовлене природними особливостями організму людини (сенсорні, моторні, інтелектуальні
компоненти високої енергетичності). Обдарованість складається з високого рівня
інтелекту, творчих здібностей і мотиваційного компонента.
(О.Кульчицька)
* * *
Обдарованими є ті учні, які, за оцінкою
професіоналів, внаслідок значних здібностей володіють потенціалом до високих
досягнень.
(Держвідділ освіти США)
* * *
Обдарованість - підвищений рівень розвитку однієї чи
декількох здібностей людини, на основі яких виникає можливість досягти високих
результатів у соціально значимих видах діяльності.
(В.Панов, А.Матюшкін)
* * *
Обдарованість - це системна, така, що розвивається
протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш
високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності
порівняно з іншими людьми.
(Д.Богоявленська, В.Шадриков)
* * *
Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати
універсальні ознаки обдарованих дітей.
(Р.Стернберг)
* * *
Обдарованість є наслідком розвитку вроджених задатків
під дією як внутрішніх, суб'єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості,
соціальних чинників.
(О.Музика)
* * *
Розумово обдаровані діти - це діти, які різко
виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є
наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання.
(Ю.Гільбух)
* * *
Здібність - це такі індивідуально-психологічні
особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої
діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона
має.
(Психологічний словник)
* * *
Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не
займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку.
(І. Мороз)
Критерії обдарованості
Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
1. Часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку.
2. У них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні.
3. Рано починають класифікувати і диференціювати інформацію, що надходить
до них.
4. Із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета - не
приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація,
систематизація її на нових підставах.
5. Мають великий словниковий запас. Із задоволенням читають словники та
енциклопедії, придумують нові слова і поняття.
6. Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома
чи більше подіями, що відбуваються навколо них.
7. Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять
ніяких обмежень своїх досліджень.
8. У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити
правильні висновки.
9. Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони
буквально "занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве.
10. Мають сильно розвинуте почуття гумору.
11. Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під
силу.
12. Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність
починати кілька справ одночасно.
13. Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе
такими, що завжди мають рацію.
14. Їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.
Глосарій
Індивідуальність - неповторність своєрідних
рис людини, що відрізняють її від інших людей.
Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості
організму, головним чином нервової системи й органів чуття, передумова розвитку
здібностей людини при певних умовах і діяльності людини в певному
напрямі.
Здібності - стійкі індивідуальні психічні властивості
людини, які зумовлюють успішність її діяльності в певному напрямі й базуються
на основі задатків.
Рівні здібностей: обдарованість, талант,
геніальність.
Талановитість - вищий ступінь спеціальної
обдарованості дитини.
Геніальність - найвищий ступінь обдарованості,
прояву творчих сил людини.
Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує
якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення.
Здібності - уміння працювати в нестандартних ситуаціях,
розв'язувати проблемні ситуації, оригінальність, критичність мислення, уміння
робити правильний вибір у різних ситуаціях.
Виявлення обдарованих дітей
Виявлення, розпізнавання
великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою
педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу,
обдаровану дитину з креативністю її мислення. Зокрема:
·
"Анкета з визначення здібностей учнів" за
методикою американських вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на
основі співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості
характеру даної особистості.
·
Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити,
наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний
стан.
·
Методика "Віддалені асоціації" невербальна
модифікація тесту А. Медніка виявить оригінальність і гнучкість мислення,
уміння перекомбінувати дані елементи в нові комбінації.
·
Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе
визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.
·
Тест "Не проґав вундеркінда!" допоможе батькам
виявити та розвинути приховані здібності та задатки дитини.
·
Методика Векслера допоможе визначити рівень
інтелектуальних здібностей.
·
Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні
можливості дитини.
·
Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.
·
Методика "Особливості творчої уяви"
(В.Ф.Маценко) допоможе виявити рівень словесно-логічного мислення.
(Орієнтовна)
1. Загальні відомості про урок
(тема, мета, завдання, роль, місце в системі тощо).
2. Виявлення рівня розвитку
мислення на уроці.
№п/п
|
Рівні мислення
|
Що робить учитель
|
Що робить учень
|
1.
|
Активне мислення
|
Ставить проблему, формує, розв'язує
|
Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал
|
2.
|
Самостійне мислення
|
Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно
розв'язувати
|
Сам відкриває незнайоме, проводить довеональні способи застосування,
оригінальні способи розв'язання
|
3.
|
Творче мислення
|
Загальна організація коригування, контроль, вміле керівництво.
Зауваження: кожний наступний
рівень включає попередній |
Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за
підручником, конспектом
|
4.
|
Репродуктивне мислення
|
Пояснює, закріплює
|
Запам'ятовує, репродукує
|
1. "Найкращий"
учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить
подобатись.
2. "Бунтівник".
Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації -
стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети.
3. "Підпільник".
Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки - вимагають, тому прагне не
вистрибувати і бути "як всі".
4. "Втікач".
Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи,
вчителів.
5. "Двобічний".
Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають
обдарованості.
6. "Цілеспрямований".
Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче.
У кожного з цих типів
власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому
до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі,
так і в сім'ї.
1. Неприязнь до школи
часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої
дитини.
2. Обдарованим дітям
подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники,
внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції.
3. Заглиблення у
філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над
такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато
частіше, ніж для інших дітей.
4. Невідповідність між
фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше
віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути
лідерами - вони поступаються фізичним розвитком.
5. Прагнення до
досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості,
вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.
6. Почуття
незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку
самооцінку.
7. Нереальні завдання,
які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх.
8. Надмірна чутливість,
вразливість, нетерплячість.
9. Потреба в уважному
ставленні дорослих.
10. Зневага у ставленні
до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.
·
Природовідповідність виховання - врахування
багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей
дітей.
·
Гуманізація виховання - створення умов для формування
кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил; повага до
особистості.
·
Демократизація виховання - сприйняття особистості
виховання як вищої соціальної цінності, визначення його права на свободу, на
розвиток здібностей і виявлення індивідуальності.
·
Безперервність виховання - досягнення цілісності та
наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього
життя людини; формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.
·
Диференціація та індивідуалізація виховного процесу -
врахування рівнів фізичного, психічного, соціального, духовного,
інтелектуального розвитку учнів, стимулювання активності, розкриття творчої
індивідуальності кожного.
·
Послідовність, систематичність і варіативність форм і
методів виховання - свідомість, активність, самодіяльність і творча ініціатива
учнів; готовність до життєвої адаптації в умовах ринкових відносин.
·
Інтегративність - єдність виховання школи, сім'ї,
громадськості.
Принцип суб'єктивності навчання і виховання
передбачає визнання слухача як суб'єкта педагогічної взаємодії, використання
вчителем у процесі навчання і виховання переважно діалогічних форм
комунікативної взаємодії із слухачем.
Принцип діагностики передбачає побудову і
корекцію навчально-виховного процесу на основі психолого-педагогічних
діагностичних досліджень, а саме: оцінювання рівних розвитку творчих
можливостей дітей і дитячих колективів, з якими педагог вступає у
взаємодію.
Принцип оптимальності. Оптимальною творчою
педагогічною взаємодією педагога і вихованця вважаємо таку, яка забезпечує не
тільки успішне засвоєння знань, умінь, навичок, а й позитивну динаміку розвитку
творчих можливостей дітей в конкретних умовах педагогічної праці
педагога.
Принцип оптимальності передбачає роботу
педагога з відбору таких дидактичних засобів, які відповідають рівню розвитку
творчих можливостей більшості дітей, враховують рівень розвитку творчих
можливостей меншості, а тому сприяють розвитку творчих можливостей.
Принцип взаємозалежності
відображає
взаємозумовленість творчого особистісного розвитку суб'єктів взаємодії системи
"педагог-вихованець"; відбиває взаємозалежність і взаємзумовленість
творчої педагогічної праці вчителя і творчої навчальної діяльності дітей.
Принцип фасілітації передбачає розуміння
формування творчої особистості вихованця у навчально-виховному процесі як
процес полегшення, сприяння творчій навчальній діяльності дитини, стимулювання
його творчої активності. Це пов'язане з необхідністю створення на занятті, в
позаурочній діяльності слухачів творчої атмосфери (співдружності,
співтворчості, співробітництва), яка б сприяла розвитку мотивів творчої
діяльності, надихала вихованців на творчість.
Принцип креативності відображає необхідність
виявлення можливостей змісту навчального матеріалу для посилення його
орієнтації на формування творчої особистості дитини. При плануванні та
організації взаємодії педагога і вихованця в процесі навчання зміст навчального
матеріалу повинен максимально використовуватися для розвитку мотивів,
характерологічних особливостей, творчих умінь і психологічних процесів, які
мають провідне значення для творчої діяльності, і забезпечувати насамперед
розвиток дивергентного мислення, умінь генерувати нові ідеї, знаходить
нетрадиційні шляхи вирішення проблемних завдань. Реалізації принципу в
практичній діяльності сприяє аналіз змісту навчального матеріалу з метою його
креативного посилення, застосування навчальних і навчально-творчих задач,
методів і прийомів стимулювання творчої активності учнів, використання завдань
психологічної діагностики для розвитку творчих якостей особистості.
Принцип доповнення передбачає посилення
розвитку творчих можливостей дітей за рахунок реалізації додаткового змісту в
організаційних формах навчально-пізнавальної діяльності. У практичній
діяльності реалізація принципу означає введення таких додаткових курсів, які б
компенсували прогалини в розвитку творчих умінь і психічних процесів, що
сприяють успішній творчій діяльності людини і на розвиток яких об'єктивно не вистачає
часу в процесі виконання державного компонента навчального плану.
Принцип варіантності виражає необхідність
подолання одноманітності змісту, форм, методів навчання. Для ефективності
взаємодії у системі "педагог-вихованець" принцип варіантності має регулятивне
значення, визначає мету та стратегію проектування педагогічної взаємодії.
Принцип самоорганізації відображає особливості
управління процесом формування творчої особистості дитини, які зумовлені
особливостями управління нелінійними системами та орієнтують педагога на
внутрішній вплив, на узгодження розвитку вихованця з власними тенденціями
розвитку, а також на необхідність "збуджувати" та ініціювати творчу
активність, при цьому управління повинно бути непомітним, мінімальним у своєму
зовнішньому впливі й здійснюватися опосередкованими методами. Саме в цьому разі
можна говорити не про управління, а про процеси самоуправління.
1. Формування
особистості. Виховання творчої особистості, здатної до діяльності в новій
економічній ситуації, розвиток її обдарувань, талантів.
2. Розвиток інтелекту.
Розвиток пам'яті, мислення, спостережливості, уяви, уважності. Продовження
розумової діяльності за межами заданої ситуації.
3. Розвиток творчості.
Здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, знаходити нетрадиційні способи
вирішення проблемних задач, виявляти при цьому оригінальність,
винахідливість.
4. Виховання духовності,
загальнолюдської моралі. Ідеї добра, правди, краси, справедливості, совісті,
людської гідності, патріотизму, любові, інших доброчинностей.
I. Відомості про учня
Прізвище, ім'я, по батькові
_______________________________
Навчальний заклад
______________________________________
Дата народження
________________________________________
Домашня адреса
________________________________________
Номінація (сфера обдарованості)
__________________________
Вчителі
________________________________________________
Наставник _____________________________________________
II. Відомості про особисті досягнення учня ( участь у
змаганнях, олімпіадах, конкурсах тощо):
№п/п
|
Назва
змагання
|
Рівень
(обласний, всеукраїнський, міжнародний)
|
Результат
|
Рік
|
Нагорода
(диплом, свідоцтво)
|
III. Дані про
заохочення:
№п/п
|
Дата
|
Вид
заохочення
|
IV. Відомості про
додаткові заняття (консультування, збори, тренінги):
№п/п
|
Зміст
заняття (тема, напрямок, вид роботи)
|
Прізвище консультанта
|
